Нарешті!! Цього року ми знову перетнули поріг рідного ліцею. Різні емоції вирують в наших юних головах. Комусь страшно повертатися на офлайн уроки знаючи що дистанційні проспав, хтось радіє можливості поспілкуватися з однокласниками, а хтось хоче нагадати собі ту мить, коли лунає дзвоник, в середині все холоне, сердце опускається до п'ят і починаються довгоочікувані перегони до їдальні за запашною булочкою. Всі ми такі різні але нас пов'язує одне: ми всі щиро чекаємо нашої перемоги і знаємо що сумлінно вчитися наразі є нашим вкладом в розвиток незалежної України!
Слава Україні!
Немає коментарів:
Дописати коментар